Неділя
20 Травня 2018
14:14
Гість
"Гості" Гість
RSS
 
Персональний сайт Ємець Л.С., вчителя Запрудянського НВО
»
Меню сайту

Новий сайт школи

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу


Календар
«  Травень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Прогноз погоди

Головна » 2018 » Травень » 13 » З Днем Перемоги!
23:02
З Днем Перемоги!

Міф про 9 травня. 

 Коли закінчилась війна?

Вдень 9 травня мені зателефонували з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу.  Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені.

Жуков Г. К. "Воспоминания и размышления"

Суть міфу

                         Війна для Радянського Союзу закінчилася 9 травня 1945 року.

Факти стисло

                   Закріплення у свідомості радянських громадян 9 травня як дати закінчення війни є наслідком історичної політики Радянського Союзу. Насправді, для СРСР Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 року.

Факти докладніше

               Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини у Реймсі підписали о 02:41 7 травня 1945 року.  На церемонії підписання була присутня група журналістів. Проте на вимогу представника СРСР генерала Івана Суслопарова США і Британія погодилися відкласти публічне оголошення про капітуляцію, щоб Радянський Союз міг підготувати другу церемонію капітуляції в Берліні.

 

 Генерал Вермахту Йодль підписує Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 р. в Реймсі

           З репортерів взяли обіцянку проінформувати про капітуляцію тільки 36 годин потому — рівно о 3:00 8 травня 1945 року.     Проте німецьке радіо повідомило про підписання капітуляції вже 7 травня о 14 годині 41 хвилині. Ще через годину, про це розповіло агентство "Ассошіейтед прес", репортер якого Едвард Кеннеді після німецького повідомлення визнав себе вільним від обіцянки тримати подію у секреті. Однак Кеннеді звільнили з агентства, і мовчання про капітуляцію тривало на Заході іще цілу добу.

            Удень 8 травня про капітуляцію Німеччини заявили офіційно.

           У Радянському Союзі на інформацію про капітуляцію 7 травня наклали абсолютну заборону. Причиною стало те, що радянський представник генерал Іван Суслопаров підписав акт у Реймсі, не маючи на руках директив з Москви.  Інструкції з Кремля на той момент іще не прийшли.

       Незабаром після підписання акта генерал Суслопаров отримав телеграму Сталіна з категоричною забороною підписувати капітуляцію.    Сталін обурився підписанням капітуляції в Реймсі, адже так провідну роль зіграли західні союзники. Радянський вождь відмовився визнати цей акт та зажадав підписання нового акта про капітуляцію Німеччини у здобутому Червоною армією Берліні.

           Сталін також — як уже зазначалося — поставив союзникам вимогу не робити офіційних оголошень про перемогу до вступу в силу другої капітуляції 9 травня за московським часом.  У цій вимозі йому відмовили і прем’єр Великої Британії Вінстон Черчилль, і президент Сполучених Штатів Гаррі Трумен. Черчилль пояснив, що від нього буде вимагати інформації парламент. Трумен заявив, що прохання Сталіна надійшло до нього занадто пізно та скасувати оголошення Перемоги неможливо.

               Сталін у свою чергу сказав: "Договір, підписаний у Реймсі, не можна скасувати, але його не можна і визнати. Капітуляція повинна бути здійснена як найважливіший історичний акт і прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла фашистська агресія, — в Берліні, і не в односторонньому порядку, а обов’язково верховним командуванням всіх країн антигітлерівської коаліції".

         У відповідь союзники погодилися провести церемонію повторного підписання Акта про капітуляцію в Берліні.

 

 

 Начальник штабу союзників в Європі американський генерал-лейтенант Беделл Сміт

 підписує акт капітуляції Німеччини в Реймсі 7 травня 1945 року.

                8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом — або 9 травня о 00:43 за московським — у берлінському передмісті Карлсхорст підписаний другий Акт про капітуляцію Німеччини. Його текст майже дослівно повторює текст 7 травня. Карлсхорстський акт підтвердив час припинення вогню, вказаний у Реймському акті — 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом.

           Того самого дня Президія Верховної Ради СРСР видала указ, яким оголосила 9 травня Днем Перемоги.

            Попри підписання Акта про капітуляцію Німеччини, на фронті все ще тривали бої. Німці не хотіли здаватися в полон Червоній армії і за всяку ціну прагнули прорватися до західної зони окупації.   Так, з Праги остаточно вигнано нацистів 10 травня, а останні групи німецьких військ на території Чехословаччини та Австрії ліквідували тільки 19 травня.

           Виконуючи взяті перед союзниками по антигітлерівській коаліції зобов’язання, 8 серпня 1945 року СРСР оголосив війну Японії. Ця війна розглядалася як пряме продовження і складова частина Великої вітчизняної війни.       2 вересня 1945 року, в день капітуляції Японії, Верховна Рада СРСР видала указ, яким назвала 3 вересня Днем Перемоги над мілітаристською Японією.

              Обидва свята — 9 травня і 3 вересня — оголосили вихідними днями. Але вже 1947 року ці дні знову стали робочими.   Згодом, коли "Велику вітчизняну війну" поклали в основу радянської ідеології, головний наголос зробили на перемозі над Німеччиною.

            Суть цієї маніпуляції полягала в тому, щоб перенести акцент з поняття "Друга світова" на поняття "Велика вітчизняна" й у такий спосіб відвернути увагу суспільства від інших збройних конфліктів, у яких Радянський Союз виступав як агресор у роки Другої світової війни: напад на Польщу, Західні Україну та Білорусь, Фінляндію, країни Балтії.

            Офіційна назва свята протягом років звучала "Свято перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років". У такий спосіб події 1939—1941 років, коли СРСР вступив у союз із Третім Райхом, прибиралися з фокусу суспільної уваги, а тема радянсько-нацистської співпраці замовчувалася.

 Радянська делегація на підписанні беззастережної капітуляції Німеччини 8 травня 1945 р. в Берліні

           У 1965 році 9 травня знову стало вихідним днем з обов’язковими військовими парадами на честь свята. Таким чином, 9 травня остаточно закріпилося в суспільній свідомості як День Перемоги та дата закінчення війни.

          Формально ж війна з Німеччиною була закінчена тільки 25 січня 1955 року постановою Президії Верховної Ради СРСР    "Про припинення стану війни між СРСР та Німеччиною".

 

 

Переглядів: 10 | Додав: mila
Архів записів

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Пошук


Copyright MyCorp © 2018