Субота
25 Листопад 2017
13:12
Гість
"Гості" Гість
RSS
 
Персональний сайт Ємець Л.С., вчителя Запрудянського НВО
»
Меню сайту

Новий сайт школи

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу


Календар
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Прогноз погоди

Головна » 2016 » Листопад » 26 » Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору
15:26
Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору

Голодомор - фото 1День пам’яті жертв Голодомору відзначається щорічно в четверту суботу листопада

       Сьогодні, 26 листопада, в Україні та у 32 країнах світу проходять траурні  пам’ятні заходи. У Києві основні заходи відбуваються в Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодомору». Серед запланованих загальнонаціональних заходів сьогодні — о 16.00 хвилина мовчання та акція «Запали свічку пам’яті».

        Упродовж десятиліть Голодомор в Радянському Союзі замовчувався, про це не писали в підручниках історії. Дослідження цієї трагедії розпочалися в Україні лише наприкінці 80-х років минулого століття.

             

        Якщо дивитися хроніку, старі фото чи пригадувати розповіді тих, хто пережив ті часи, доводиться тільки жахатися.  Людина, яка насмілилася вкрасти заради свого виживання та своїх близьких, в кращому випадку кілька колосків, а зазвичай полову на колгоспному полі, вважалася злочинцем. Як таке могло трапитися? До якого стану потрібно довести людей, щоб їхня психіка сприймала людоїдство?!

           Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ оприлюднили документи КДБ  -понад 21 тис. архівних кримінальних справ про репресії проти людей, які намагалися чинити опір або говорити правду про Голодомор 1932 - 1933 рр.

          Ці документи є важливим історичним джерелом для вивчення Голодомору в Україні. Протягом радянської епохи вони залишалися недоступними для науковців і громадськості.

           7 серпня 1932 р. Центральний виконавчий комітет і Рада народних комісарів СРСР прийняли постанову "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів, кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності". Воно "захищало" відібране у селян ( "усуспільнене") майно від спроб повернути його і передбачало суворі покарання - розстріл або 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Постанова залишилася в народній пам'яті як "закон про п'ять колосків" - його активно використовували в ході хлібозаготівельних кампаній.

         

    Радянське керівництво використало голод як знаряддя терору супроти українського народу. Це підтверджує у своєму донесенні й італійський консул Сержіо Граденіго 31 травня 1933 року:

       «У грудні 1932 р. ЦК ВКП(б) ухвалило рішення забрати з України усі наявні зернові запаси, включаючи посівний матеріал. ...Конфіскації підлягали не лише зернові, але й усі продукти, худоба, навіть одяг і меблі. Селян було позбавлено усіх харчів. Цим партійний апарат цілком свідомо прирікав селян на голодну смерть.

      Яскравим доказом навмисної організації Голодомору 1932-1933 років на Україні служить підписана Сталіним 22 січня 1933 року директива, згідно якої виїзд селян з території УРСР в інші регіони Радянського Союзу заборонявся. Тих, хто встиг виїхати, заарештовували і повертали назад. Згодом спеціальні військові підрозділи блокували дороги до міст. «Загороджувальні загони» робили неможливим перевезення хліба і зерна та пересування українців, які прагнули врятуватися від голодної смерті.

              Яким би потворним і неймовірним не здавався подібний намір, все ж його варто розглядати як реальний і такий, що здійснюється повним ходом. Адже шляхом безжальних конфіскацій московський уряд влаштував не те, що голод, а повний брак будь-яких засобів до існування на українському селі... З цього я роблю висновок: теперішня катастрофа спричинить колонізацію України переважно російським населенням.  Це змінить її етнографічну природу...»

 

На підтвердження цих слів читаємо (джерело - сайт kasparov.ru):

     "...тогда, вместо убитых голодом украинских крестьян, в опустевшие деревни семьями, с хозяйством завозили переселенцев из других республик. Самое массовое переселение было осуществлено в 1933 году, в «освободившиеся» села и районы в Одесской, Донецкой, Харьковской, Днепропетровской и другие области республики.

постановление о переселении

        В секретном письме Всесоюзного комитета переселения от 29 декабря 1933 года на имя начальника ГУЛАГ ОГПУ Бермана сообщалось, что план переселения русских и белорусских семей в южно-восточные области Украины, которые наиболее пострадали от голода, выполнено на 104,76 %:      «По состоянию на 28 декабря этого года отправлено 329 эшелонов, 21 856 хозяйств, 117 149 человек, 14 879 лошадей, 21 898 коров и 38 705 голов разных животных... »

К письму прилагалась ведомость, пояснявшая детали:
Из Горьковской в Одесскую обл. в 35 эшелонах доставлено 2120 семей.
Из Ивановской в Донецкую обл. в 44 эшелонах доставлено 3527 семей.
Из Белорусской ССР в Одесскую обл. в 61 эшелонах доставлено 4630 семей.
Из Центральной черноз. обл. в Харьковскую обл. в 80 эшелонах доставлено 4800 семей.
Из Западной в Днепропетровскую обл. в 109 эшелонах доставлено 6679 семей.

      Як кажуть дослідники, переселенцям, які прибували у вимерлі від голоду села на сході і півдні України, надавали значні пільги.  З них знімали все недоїмки зі сплати податків, їх звільняли від сплати сільгоспподатку на три роки, рік вони могли не поставляти державі молоко і м'ясо, кожна сім'я безкоштовно отримувала будинок і садибу, ремонт яких до їх переселення мали забезпечити місцеві колгоспи. Тим, у кого не було корови, її надавали безкоштовно, а на кожні дві-три сім'ї - давали коня.

         Переселенці були поставлені в значно кращі умови, ніж те місцеве населення, що залишилося після Голодомору.  Люди два роки страждали від недоїдання, останні 9 місяців просто вмирали від голоду. Але їм не тільки не надавали допомоги, їх зобов'язували відремонтувати будинки померлих для приїжджих. Крім того, вони повинні були виділити з вирощеного врожаю стільки зерна, скільки переселенці залишили у себе в коморах вдома. Навіть, згідно з документами, забезпечити столами і табуретками. 

600 x 363

 

 

        Колектив Запрудянської школи приєднався до Загальноукраїнської акції «Засвіти свічку»:  у  музеї нашого навчального закладу пройшов загальношкільний виховний захід, присвячений тим трагічним подіям  1932-1933 років. Ведучі Бойко Антоніна і Сиротенко Богдана розповіли спогади наших односельців про ті страшні часи. Словами скорботи і хвилиною мовчання учні та педагоги вшанували пам'ять жертв голодомору та політичних репресій.

Про голодомор у Запрудді (тоді Вінцентівка) читайте тут.

 

Переглядів: 89 | Додав: mila
Архів записів

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Пошук


Copyright MyCorp © 2017