Субота
25 Листопад 2017
13:17
Гість
"Гості" Гість
RSS
 
Персональний сайт Ємець Л.С., вчителя Запрудянського НВО
»
Меню сайту

Новий сайт школи

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу


Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Прогноз погоди

Головна » 2017 » Червень » 28 » Сьогодні - День Конституції України
17:41
Сьогодні - День Конституції України

Похожее изображение

Перша Конституція Пилипа Орлика 

        Запорізькі козаки під керівництвом свого кошового отамана Костя Гордієнка одностайно виступили на підтримку дій гетьмана Мазепи з отримання незалежності України, хоча перед тим часто критикували його соціальну політику.

             Результатом Батуринської трагедії стало руйнування в травні 1709 року Запорізької Січі на острові Чортомлик (нині затоплений водами Каховського водосховища поблизу с. Капулівки Нікопольського району Дніпровськоі області). Московські війська зруйнували Січ повністю, з церквою і козацьким цвинтарем, на якому московськими солдатами були викопані і розкидані кістки козаків. Після захоплення Січі Петро І наказав стратити кожного спійманого запорожця, більшість з яких відійшли в степ.

            Після Полтавської битви запорожці допомогли шведському королю Карлу ХІІ переправитися в Молдову, а звідти - до Туреччини. У м. Бендери на правому березі Дністра (нині територія Молдови) старий гетьман Іван Мазепа, вражений такою страшною поразкою України, помер.

       Пилип Орлик Підгорний.jpg       Наступний шанс відродити незалежність України з'явився в 1710 році. На козацькій раді в Бендерах новим гетьманом було обрано генерального писаря в уряді Івана Мазепи, талановитого дипломата і військового Пилипа Орлика (1672-1742 рр.). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також турецького султана і шведського короля.

          Тоді ж в Бендерах було прийнято «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу малоросійського», відомий як Конституція Пилипа Орлика. Ця Конституція стала першим в світі документом такого роду, якщо не брати до уваги значно менш детальну англійську Велику Хартію Вольностей від 1215 року.

          За Конституцією Пилипа Орлика Законодавча влада належала Генеральній Раді, яка виконувала роль парламенту. У неї входили генеральні старшини, полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків із заслужених козаків), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі. Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік - на Різдво, на Великдень і на Покрову.

                  На своїх зборах Генеральна Рада розглядала питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслухала звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирала генеральну старшину. Вищу виконавчу владу мали гетьман разом із Радою генеральної старшини.

               Владні повноваження гетьмана були істотно обмежені. Згідно з цими положеннями гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити незалежну від Ради генеральної старшини кадрову політику, вести в таємниці від неї зовнішню політику. Він не міг застосовувати покарання до винних, яке допускалося тільки через суд. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, але тільки на час його перебування на посаді. Київська православна митрополія повинна була повернутися від Московського у Константинопольський патріархат, в складі якого вона перебувала з часу хрещення Русі від 988 р. до 1686 р.

Схвалення Конституції  П.Орлика

                 У листопаді 1710 року Туреччина, підтримавши Орлика, почала війну проти Московії. Шведський король взяв на себе зобов'язання вести війну доти, поки Україна не буде звільнена від московського панування, а турки і татари обіцяли свою допомогу в цій боротьбі.

Похожее изображение

               Пилип Орлик дуже добре підготувався до походу. Він розсилав листи-універсали, в яких закликав до повстання народу проти московської влади. Народ підтримав Орлика, і один за одним міста Правобережжя переходили під владу гетьмана. Також Орлик закликав до боротьби лівобережних гетьманів. У битві під Лисянкою (нині Черкаська область) Орлик здобув першу перемогу.

                Однак штурми фортеці в Білій Церкві, де замкнувся московський гарнізон, виявилися невдалими, перш за все через зраду турків і татар, які почали брати данину з українського населення. Козаки кинулися рятувати свої міста і села і більшість їх розійшлася від Орлика по домівках, а він змушений був відступити в Бендери. Навесні 1711 року московська армія вирушила через українські землі в Молдову. Вступивши на територію Правобережної України, московські війська знищували українські міста і села, катували місцевих козаків і просте населення, також силою десятками тисяч переганяли населення на Лівобережжя.

               8-9 липня 1711 року 46-тисячна російська армія, яка на озброєнні мала 120 гармат, була оточена у с. Станілешті в Молдові. Положення оточених московських військ було критичним і капітуляція стала неминучою. Однак московським агентам вдалося хабарем підкупити головнокомандувача турецькою армією, який погодився піти на переговори з московським командуванням. За Прутським договором московський цар зобов'язався припинити втручання у внутрішні справи Речі Посполитої і «вийти геть із земель пов'язаних з Польщею козаків-запорожців, а також тих козаків, які перебувають в союзі з світлим ханом Криму», зруйнувати свої тільки-но побудовані фортеці на землях Війська Запорозького, а також повернути Туреччині місто Азов.

                 Після підписання договору великий візир дозволив московській армії вийти з оточення з обозом і гарматами. За результатами цього хабарництва (ціною сто тисяч червінців) турки втратили реальний шанс захопити в полон московського царя і всю його армію. За те, що великий візир дав можливість врятуватися московському війську з безнадійного становища, його згодом за наказом султана було страчено у Стамбулі.

                 Незважаючи на такий прикрий для Пилипа Орлика та Війська Запорізького результат, поразка Прутського походу мала значні позитивні наслідки для України. Вона зупинила експансію енергійного московського царя на українські землі. Українська козацька еміграція активно продовжувала боротьбу за незалежність України.

                У 1713 р. Орлик організував новий похід на Правобережну Україну, який, однак, нічим не закінчився. Орлик намагався організувати великий міжнародний похід на Московію з метою визволення України, переїжджаючи Швецією, Туреччиною, Польщею, Францією, Молдовою тощо. Його син Григорій Орлик (1702-1759 рр.), граф, генерал і довірена особа французького короля Людовика XV, «Амбасадор козацької нації», як його титулували у Франції, всією своєю діяльністю доводив, що тільки досягнення Україною самостійності могло б забезпечити стабільність у Європі.

Похожее изображение

           Він намагався організувати коаліцію держав з метою визволення України.   За свої кошти Григорій Орлик створив на службі у Франції шведський полк «Синіх шведів короля» з окремою сотнею запорожців. Він мріяв, що цей полк стане зародком армії для вторгнення в Гетьманщину і відновлення незалежності України.

                Іншого діяча мазепінськоі еміграції, який намагався заручитися підтримкою в державах Європи для походу на Московію - Андрія Войнаровського (1680 - 1740 рр.) було в 1716 р. підступно, всупереч всім міжнародним нормам, за наказом Петра I, викрадено російським консулом у Гамбурзі (Німеччина). Далі його заслали в Якутськ, де він і помер в 1740 р. Проти сімей політемігрантів московський уряд організовував жорстокі репресії. Так, вся родина переяславського полковника Федора Мировича (помер 1758 в Польщі), включаючи жінок, була депортована до Сибіру в Тобольськ.

                 Поразка Московії у війні з Туреччиною, хоча і не закінчилася звільненням України, але мала істотне позитивне значення для України. Московський цар змушений був визнати, що «прорубати вікно в Європу» через тепле Чорне море не вдасться. Старовинні українські козацькі землі Причорномор'я і Приазов'я не були піддані ворожій колонізації. Основний потік московитської колонізації пішов у напрямку Петербурга далеко на північ від українських земель.

 

 

Перша сторінка Конституції Пилипа Орлика

        оригінал, створений у Бендерах                                                 латиномовна копія.

    у квітні 1710 р. староукраїнською мовою

 

Ця Конституція Пилипа Орлика стала великим кроком вперед у розвитку української правової та політичної думки. Вона передбачила не тільки обмеження влади гетьмана і досить чіткий розподіл повноважень між органами влади, а й почала розподіл влади на законодавчу, судову і виконавчу гілки. Це було проривом в тогочасній правосвідомості, де влада монарха або володаря вважалася неподільною.

Пам'ятник Пилипу Орлику в Києві 

 

За матеріалами інтернет-видань

 

Переглядів: 74 | Додав: mila
Архів записів

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Пошук


Copyright MyCorp © 2017