Субота
25 Листопад 2017
13:20
Гість
"Гості" Гість
RSS
 
Персональний сайт Ємець Л.С., вчителя Запрудянського НВО
»
Меню сайту

Новий сайт школи

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу


Календар
«  Січень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Прогноз погоди

Головна » 2017 » Січень » 6 » Це цікаво знати
14:07
Це цікаво знати

Як козаки Різдво і Новий рік відзначали

    Продовжуємо знайомство з історією і життям, побутом та звичаями українського козацтва. На дворі січень, і зараз саме час поговорити про те, як козаки відзначали зимові свята. Ми розповімо, що робили, що їли і пили, як веселилися наші предки і як відрізнялися тодішні святкування від нинішніх.

 
 

Різдво на Січі

         За часів Запорізької Січі Різдво вважалося одним з найголовніших і шанованих святкових днів року, і відзначали його козаки з великим розмахом. 


      Різдво Христове    З огляду на ту роль, яку відігравала в козацькому співтоваристві православна віра, не дивно, що головні події відбувалися в церкві або навколо неї. Рано вранці 6 січня запорожці надягали свій кращий одяг, брали найкращу зброю і збиралися на площі перед храмом. Кожен курінь (військова одиниця - кілька сот козаків) стояв під своїм прапором - прапори з такої нагоди спеціально підфарбовували. Яким би не був мороз, до кінця церковної служби козаки стояли без шапок.
          Після закінчення богослужіння священики виходили з церкви і прямували до Дніпра. За ними йшли і козаки. Тут проходила ще одна служба. Кожен раз, коли священик занурював хрест у воду, запорожці стріляли в повітря.
        Втім, церковними церемоніями свято не обмежувалося. Протягом усього різдвяного тижня козаки ходили вітати начальство - кошового отамана, писаря, суддю і осавула. Їм приносили подарунки. Ті, в свою чергу, в боргу не залишалися, пригощаючи запорожців хмільними напоями та ласощами.


При гетьманському дворі 

         У XVIII ст. центр різдвяних святкувань перемістився із Січі в гетьманську столицю - спочатку в Батурин, а потім до Глухова. Сюди на Різдво з'їжджався весь тодішній «бомонд» - козацька старшина, полковники, вище духовенство, чиновники, а також генерали і офіцери розквартированих в Україні російських військ. Кожного з високих гостей супроводжували численні домочадці, а також слуги, візники, кухарі і козаки-охоронці. В каретах і візках везли парадний одяг, посуд, подарунки і навіть меблі.

    До слова, у бажаючих відзначити Різдво «на широку ногу» в XVIII ст. виникали такі ж проблеми, як і в наш час. Відомий мемуарист Яків Маркевич не раз обурювався жадібністю глухівських міщан, які напередодні свят «заламували» нечувані ціни на оренду будинків, дрова, свічки і продукти.
        Святкування починалося вранці 6 січня. Ті, кому пощастило бути запрошеними до гетьманського двору, в порядку суворої черги підходили вітати господаря і вручити йому «поклони» (подарунки). Після цього їх чекав легкий обід і богослужіння в одному зі столичних соборів. Коли на небі спалахувала перша зірка, починався бенкет. Гуляли до пізньої ночі, а якщо точніше - то до тих пір, поки господар і гості могли стояти на ногах.

         Найдраматичнішим в історії Запорізької Січі було Різдво 1676 року. На наступний день після свята козакам довелося захищати свою фортецю від нападу військ кримського хана.

 
Новий рік по-козацьки

          Незважаючи на те, що головним святом вважалося, звичайно ж, Різдво, Новий рік в козацькій Україні теж був вельми важливим днем. До речі, прийнято вважати, що відзначати початок року саме 1 січня в наших краях почали тільки з 1700 року, після указу російського імператора Петра І. Насправді, як свідчать історичні джерела, в Україні святкувати Новий рік в перший день січня почали ще в ХV ст.
         У XVIII ст. зустріч Нового року мало нагадувала нинішню. Ввечері 31 грудня козацька старшина збиралася у вузькому колі, вечеряли і грали в карти. Зате на наступний день було прийнято відправлятися в гості до старших по чину або навіть до самого гетьмана. Такі візити обов'язково закінчувалися застіллям, за масштабом котрий не поступався різдвяному.

 
Що їли і що пили

        У Запорізькій Січі святкові столи не відрізнялися особливою вишуканістю. Частування, які подавали на стіл, були досить скромними: тетеря (пшоняна каша), щерба (рибна юшка), риба, іноді дичина і галушки, і в зовсім вже рідкісних випадках - вареники. Все це запивали пивом і медом.
      Житомирські студенти розпочали мистецький конкурс «Різдво. ХХІ століття»   Зате в XVIII ст. різдвяні і новорічні столи ломилися від страв. Святвечір, природно, не обходився без традиційної куті. Правда, їли її, в основному, прості міщани і козаки. Козацька старшина вважала за краще калачі і булки з маком і родзинками. Але головними на різдвяному столі були м'ясні страви - все-таки закінчився Великий піст! Столи козаків і селян прикрашали ковбаси, копчена і в'ялена шинка, а старшина ласувала дичиною, запеченими або зажареними поросятами і індиками, паштетами, гусячою печінкою, грибами, осетриною. На десерт подавали каву, щербет, марципани, а в найбагатших будинках - безе, пудинги і тістечка.
             Найпрестижнішими напоями вважалися імпортні вина: рейнвейн і мальвазія. Почесне друге місце займали аірна горілка і різноманітні настоянки - апельсинові, кминні, вишневі, персикові і грушеві.


 Як розважалися козаки

       гопак на святкуванні    У Запорізькій Січі в різдвяні дні на площі виходили співаки і музиканти, а особливим шиком вважалася святкова стрільба з гармат. У XVIII ст. на зміну гармат прийшли феєрверки і салюти. Причому до справи підходили дуже серйозно: організацією шоу завідувала Генеральна артилерія, бувало, що за тиждень свят на феєрверки витрачали половину річного запасу пороху. Втім, воно того варте - тодішні піротехніки вміли створювати за допомогою салютів цілі фігури з ініціалами гетьмана та інших високопоставлених осіб.

     Не обходилося свято і без музичного супроводу. Зустріч високих гостей супроводжували литаври і труби, а слух гостей за святковим столом радували оркестри ріжків і хори студентів.

            Своєрідною розвагою були дуелі. Беручи до уваги, що козацька старшина і офіцерство ніколи не відмовляли собі у випивці, їх в різдвяні дні траплялося чимало.

              
Козацькі подарунки

         Серед козацької верхівки в XVIII ст. найціннішими подарунками вважалися ласощі і різні екзотичні товари. Наприклад, чорна ікра, мандарини та лимони, привезені з країн Середземномор'я вина, зацукровані фрукти, тростини, годинник, шовкові пояси і хустки. Прості козаки і міщани підносили один одному презенти скромніше: цукрові «голови» і здобні калачі.


Свята і будні

              У Запорізькій Січі на Новий рік не тільки святкували, а й вирішували важливі організаційні питання. За словами історика Дмитра Яворницького 1 січня був одним з тих днів в році, коли «січове товариство» збиралося на загальні збори - раду, щоб обрати начальство - старшину. Крім того, в цей день між козацькими куренями розподілялися землі для полювання та рибної ловлі. Відбувалося це наступним чином. Писар записував назви земель на спеціальних картках, які потім перемішувалися в шапці. Після цього шапка передавалася курінним отаманам, які наосліп витягали звідти картки.
               За часів Гетьманства початок січня також знаменувався справами державного значення. В цей час в столиці проходили збори генеральної та полкової старшини, під час яких пропонували кандидатури нових чиновників, визначали розміри податків і вирішували військові питання.

 
Переглядів: 79 | Додав: mila
Архів записів

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Корисні посилання

Пошук


Copyright MyCorp © 2017